Национальная академия наук украины официальный сайт: НАН України : Головна сторінка

Про Академію // _spBodyOnLoadFunctionNames.push(«setupPageDescriptionCallout»); //

(станом на 01.01.2022 р.)

          Національна академія наук України заснована 27 листопада 1918 року у Києві. Її першим президентом був видатний учений із світовим ім`ям В.І. Вернадський.
          Статус. Національна академія наук України (НАН України, Академія) згідно з чинним законодавством є вищою науковою самоврядною організацією України, що заснована на державній власності. Самоврядність Академії полягає у самостійному визначенні тематики досліджень та форм їх організації й проведення, формуванні своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв’язків, виборності та колегіальності органів управління. Академія об`єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, усіх науковців її установ, організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук.
          Органи управління. Найвищим органом самоврядування НАН України є Загальні збори, що складаються з дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів. У сесіях Загальних зборів (крім питань, пов’язаних з виборами дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів НАН України) беруть участь з правом ухвального голосу наукові працівники, делеговані трудовими колективами наукових установ Академії, з правом дорадчого голосу — іноземні члени, керівники наукових установ Академії та представники наукової громадськості.
          У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України, яка обирається Загальними зборами строком на 5 років. До складу Президії НАН України, вибори якої відбулися у жовтні 2020 року, входять 34 особи, в тому числі президент, п’ять віцепрезидентів, 14 академіків-секретарів відділень, а також 14 членів Президії Академії. У засіданнях Президії також беруть участь з правом дорадчого голосу 5 виконуючих обов’язки члена Президії та 15 радників Президії НАН України.
          Структура. В НАН України функціонують 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об’єднують 14 відділень: математики; інформатики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.
          В Академії діють 5 регіональних наукових центрів подвійного з Міністерством освіти і науки України підпорядкування: Донецький (м.Покровськ), Західний (м.Львів), Південний (м.Одеса), Північно-східний (м.Харків), Придніпровський (м. Дніпро), а також Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів (м.Київ). Статутну діяльність Кримського наукового центру та його фінансування з бюджету НАН України призупинено в 2014 році.
          Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та інші наукові установи (обсерваторії, ботанічні сади, дендропарки, заповідники, бібліотеки, музеї тощо). В структурі НАН України діють національні заклади – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка, Національний дендрологічний парк «Софіївка», Національний науково-природничий музей, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника, Національний центр «Мала академія наук України». До структури НАН України входять також підприємства дослідно-виробничої бази (дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, науково-інженерні центри). Всього на цей час в НАН України діють 149 наукових установ та 35 підприємств дослідно-виробничої бази.
          Співробітництво з освітніми установами. Укладено та діє понад 200 договорів із закладами вищої освіти про співробітництво, проходження виробничої, переддипломної практики студентів тощо. Розроблялося близько 200 спільних наукових проектів. Мережа спільних з освітянами науково-навчальних структур (за останні п’ять років створено понад 20 комплексів, центрів, лабораторій, філій кафедр тощо) дозволяє широко використовувати потенціал НАН України для підготовки фахівців високої кваліфікації для потреб вищої школи та НАН України. Понад 1200 науковців Академії (з них кожний дев’ятий академік або член-кореспондент НАН України) читали навчальні курси, цикли лекцій з актуальних напрямів науки. У 2021 р. 143 науковця-освітянина захистили у спеціалізованих вчених радах наукових установ НАН України дисертаційні роботи на здобуття вченого ступеня доктора наук та кандидата наук (доктора філософії). Близько 800 студентів виконували дипломні роботи під керівництвом провідних вчених НАН України. У творчій співпраці з освітянами підготовлено та видано понад 200 монографій, підручників і навчальних посібників для вищої школи.
          Координація наукової діяльності. Вагомий внесок в реалізацію цього важливого напряму діяльності Академії здійснюють Рада президентів академій наук України, Науково-технічна рада НАН України, Експертна рада з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт при НАН України, а також науково-координаційні ради секцій НАН України. Робота цих органів сприяє розробленню та реалізації узгодженої наукової політики, підготовці та внесенню у владні структури пропозицій із вдосконалення нормативно-правової бази функціонування наукової сфери, матеріально-технічної і фінансової підтримки досліджень, залученню установ НАН України до вирішення актуальних науково-технічних та соціальних проблем, впровадженню наукових розробок установ НАН України, розширенню співпраці між науковими установами НАН України і виробничими підприємствами.
          Науково-координаційну роботу з окремих актуальних наукових напрямів і проблем проводять секції і відділення НАН України, громадські наукові об’єднання НАН України. Нині в НАН України працює 79 наукових рад, 15 комітетів, 17 комісій, 24 наукових товариства. Їх зусилля зосереджено на питаннях сприяння координації перспективних наукових досліджень, підготовці пропозицій та аналітичних матеріалів для державних органів влади, організації та проведенні наукових читань, конференцій, семінарів, симпозіумів.

          Впровадження наукових розробок, інноваційна діяльність. Науковими установами НАН України в 2021 році впроваджено в різні галузі економіки України 467 новітніх розробок, серед яких передові технології, у тому числі інформаційні, машини, устаткування, матеріали, автоматизовані комплекси і системи, програмні продукти, бази даних і бази знань, сорти рослин, методичні рекомендації та методики, стандарти.

          Установи Академії уклали 10 ліцензійних договорів в Україні й за кордоном, отримали 355 патенти на винаходи і корисні моделі. Успішно виконано 36 науково-технічних проєктів, які були відібрані за конкурсом на початку року.

              У 2021 році наукові розробки НАН України були представлені на масштабних виставкових заходах, зокрема на Міжнародній виставці технологій для франчайзингу (ALL 4: FRANCH), виставці «Обладнання та технології для вирощування, зберігання, післязбиральної та передпродажної доробки урожаю», міжнародних виставках з охорони здоров’я – «MEDICAEXPO» та «PHARMAEXPO», Всеукраїнському форумі «Україна 30. Освіта і наука», IV Міжнародній виставці технологій, обладнання, матеріалів та рішень для сонячної енергетики «SOLAR Ukraine 2021», XVI Міжнародній виставці «EIA: електроніка і промислова автоматизація» та XXV міжнародній виставці з енергетики, електротехніки, енергоефективності «ЕlcomUkraine 2021», а також на XXVІ Міжнародній виставці технічних засобів і обладнання для безпеки, протипожежного і техногенного захисту «Безпека-2021», XIII Міжнародній виставка «LABComplEX. Аналітика. Лабораторія. Біотехнології. HI-TECH» та міжнародній виставці обладнання та технологій для фармацевтичної промисловості – «PHARMATechExpo».
          Науково-експертна діяльність. Підготовка наукових оцінок і прогнозів суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного розвитку держави, обґрунтованих пропозицій і рекомендацій з цих питань, участь у формуванні державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності є одним з основних завдань Академії як вищої наукової організації країни.
          Протягом 2021 року установами НАН України на замовлення різних органів державної влади було надано понад 1900 експертних висновків (пропозицій, зауважень, погоджень, коментарів тощо) до нормативно-правових актів і програмних документів, інформаційно-аналітичних матеріалів (наукових оцінок, прогнозів, пропозицій і рекомендацій) з актуальних питань суспільного розвитку.
          На регулярній основі здійснювалося експертне оцінювання тематики фундаментальних досліджень наукових установ країни, що виконується за кошти державного бюджету України. Протягом 2021 року Експертною радою з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт при НАН України було розглянуто 440 науково-дослідних робіт п’яти головних розпорядників бюджетних коштів, по кожній з яких надано відповідний експертний висновок щодо доцільності її фінансування з державного бюджету.
          Видавнича діяльність. У структурі Академії працюють два видавництва: ДП «НВП «Видавництво «Наукова думка» НАН України» і Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, на які припадає 10–12 % щорічної книжкової продукції Академії.
              2021 року видавництво «Наукова думка» випустило у світ 40 назв наукових видань, підготовлених працівниками НАН України, загальним обсягом понад 940 обліково-видавничих аркушів.
              У ВД «Академперіодика» видано 275 випусків 52 академічних журналів загальним тиражем понад 33,5 тис. примірників та обсягом понад 3,0 тисячі обліково-видавничих аркушів. Зокрема, 236 випусків 42 періодичних видань за Програмою підтримки журналів НАН України, серед яких єдиний академічний науково-популярний журнал «Світогляд». Також ВД «Академперіодика» випустив 29 назв наукових видань сукупним обсягом понад 650 обліково-видавничих аркушів і тиражем 6,137 тис. прим.
              Протягом 2021 р. установами НАН України видано 550 назв наукових книг, з них 428 монографії та 122 збірники наукових праць. Також звітного року науковцями НАН України видано 295 назв навчальної, довідкової, енциклопедичної, художньої та науково-популярної літератури. Загальна кількість статей науковців Академії у періодичних виданнях становить близько 15,5 тисяч. За кордоном опубліковано 73 (17%) монографії та майже 5,3 тисячі (34%) статей у періодичних виданнях.
              Поточні праці науковців у 2021 році було опубліковано у 87 наукових журналах НАН України, а також у збірниках наукових праць, інших періодичних і серійних книжкових виданнях. 15 наукових журналів НАН України перекладали і видавали англійською зарубіжні видавці, ще 10 журналів англійською мовою в Україні видають академічні наукові установи власними силами.
          Міжнародне наукове співробітництво здійснюється в рамках близько 140 чинних угод, укладених НАН України з академіями, державними установами, науковими організаціями та освітніми закладами 50 країн світу, серед яких країни Європи, Америки, Азії, Африки. Загалом у реалізації різних форм міжнародної співпраці бере участь понад 130 установ Академії.
           НАН України та її окремі установи представляють нашу країну та національну наукову спільноту у  близько 30 міжнародних організаціях, зокрема Міжнародному союзі академій гуманітарних та соціальних наук (IUA), Всеєвропейській федерації академій наук (ALLEA), Міжнародному комітеті з космічних досліджень (COSPAR). Наукові колективи академічних установ беруть активну участь у діяльності міжнародних наукових об’єднань та центрів: Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA), Європейської наукової асоціації геофізичних досліджень (EISCAT), Європейської організації ядерних досліджень (CERN), програмних органів ЮНЕСКО, Стратегічної групи ЮНЕСКО-МАБ з розробки Стратегії цієї програми на найближче десятиліття тощо. По кожному зі згаданих напрямів працюють окремі наукові колективи.
          Вчені НАН України є активними учасниками міжнародних програм, що здійснюються за підтримки таких іноземних та міжнародних фондів та організацій, як Європейська комісія, УНТЦ, NATO, UNESCO, DFG, CRDF тощо. За грантами цих організацій та за двосторонніми проектами міжурядових програм, здобутих на конкурсній основі, реалізується щорічно близько 300 дослідницьких, координаційних та підтримуючих науковий обмін проектів.
          Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС розширюються зв’язки з науковими центрами країн ЄС та організаціями Європейської комісії, зокрема за напрямками участі в рамкових програмах ЄС з досліджень та інновацій, ЄВРАТОМ, Європейській хмарі відкритої науки, взаємодії на постійній основі з Об’єднаним дослідницьким центром Єврокомісії (JRC), Європейським регіональним центром глобальної мережі спостереження Землі EuroGEO, Європейською мережею підприємництва EEN.
          У рамках програм обміну науковцями НАН України щорічно виконуються понад 30 двосторонніх проєктів з академіями наук країн Центральної та Східної Європи з передбаченим обміном ученими за квотами, обумовленими відповідними угодами.
Неодмінною складовою міжнародного співробітництва НАН України є зовнішньоекономічна діяльність з проведення досліджень, вироблення матеріалів, устаткування, розроблення програмних продуктів на замовлення іноземних компаній та наукових організацій. Цю діяльність здійснюють понад 30 наукових установ Академії.
          Кадрове забезпечення. Загальна кількість працюючих в НАН України за станом на 01.01.2022 складала 27173 чол., в тому числі 14212 наукових працівників. Серед них 2485 докторів наук та 6598 кандидатів наук. Середній вік наукових працівників становив 54,9 року, докторів наук – 63,8 року, кандидатів наук – 51,4 року.
          Персональний склад. За станом на 01.01.2022 до складу НАН України входять 191 дійсний член (академіків), 377 членів-кореспондентів та 108  іноземних членів.

Национальная академия наук Украины | это… Что такое Национальная академия наук Украины?

У этого термина существуют и другие значения, см. Национальная академия наук.

Национальная академия наук Украины (НАНУ) — высшая научная организация Украины. Действует на основании Устава, утверждённого Общим Собранием Академии 5 апреля 2002 года, и законодательства Украины (п.1 Устава).

НАНУ занимается исследованиями в области естественных, гуманитарных, общественных и технических наук (п.3 Устава).

Основана 27 ноября 1918 года правительством гетмана Павла Скоропадского.

В структуру НАН Украины входит 174 института, в работе которых занято 45 тыс. человек.[1] (в 1991 г. было около 89 тыс. сотрудников, на конец 2012 года — менее 42 тыс. )[2] Средняя зарплата в НАН составляет 3 111 грн.[2]

Содержание

  • 1 Названия
  • 2 Структура Академии
  • 3 Институты НАНУ
  • 4 История Академии
  • 5 Ботанический сад НАНУ
  • 6 Международные научные связи
  • 7 Критика
  • 8 Примечания
  • 9 Литература
  • 10 См. также

Названия

  • 1918—1921 гг. — Украинская академия наук (УАН)
  • 1921—1936 гг. — Всеукраинская академия наук (ВУАН)
  • 1936—1991 гг. — Академия наук Украинской ССР
  • 1991—1993 гг. — Академия наук Украины
  • с 1994 г. — Национальная академия наук Украины

Структура Академии

Президенты НАН Украины
Вернадский, Владимир Иванович 1918—1919
Левицкий, Орест Иванович 1919—1921
Василенко, Николай Прокопович 1921—1922
Левицкий, Орест Иванович 1922
Липский, Владимир Ипполитович 1922—1928
Заболотный Даниил Кириллович 1928—1929
Богомолец, Александр Александрович 1930—1946
Палладин, Александр Владимирович 1946—1962
Патон, Борис Евгеньевич с 1962
  • Секция физико-технических и математических наук
    • Бюро Секции
    • Отделение математики
    • Отделение информатики
    • Отделение механики
    • Отделение физики и астрономии
    • Отделение наук о Земле
    • Отделение физико-технических проблем материаловедения
    • Отделение физико-технических проблем энергетики
    • Отделение ядерной физики и энергетики
  • Секция химических и биологических наук
    • Бюро Секции
    • Отделение химии
    • Отделение биохимии, физиологии и молекулярной биологии
    • Отделение общей биологии
  • Секция общественных и гуманитарных наук
    • Бюро Секции
    • Отделение экономики
    • Отделение истории, философии и права
    • Отделение литературы, языка и искусствоведения
  • Учреждения при Президиуме НАН Украины
    • Издательства
    • Книжные магазины
    • Журналы
    • Научные учреждения
    • Другие организации
  • Советы, деятельность которых обеспечивается НАН Украины (4 Совета)
  • Советы, комитеты и комиссии при Президиуме НАН Украины (всего 51)
  • Научные центры НАН Украины и Министерства образования и науки Украины
  • Центры коллективного пользования научным оборудованием
  • Организации при Управлении делами НАН Украины
  • Общественные организации

Институты НАНУ

Основная статья: Список институтов Национальной академии наук Украины

  • Институт археологии НАН Украины
  • Главная астрономическая обсерватория НАН Украины
  • Институт биологии южных морей имени А. О. Ковалевского НАН Украины
  • Институт биохимии имени А. В. Палладина НАН Украины
  • Институт востоковедения им. А. Е. Крымского НАН Украины
  • Институт географии НАН Украины
  • Институт геологических наук НАН Украины
  • Институт истории НАН Украины
  • Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины
  • Институт математики НАН Украины
  • Институт металлофизики НАН Украины
  • Институт общей энергетики НАН Украины
  • Институт прикладной математики и механики НАН Украины
  • Институт прикладной физики НАН Украины
  • Институт проблем математических машин и систем НАН Украины
  • Институт радиофизики и электроники им. А. Я. Усикова НАН Украины
  • Институт сверхтвердых материалов НАН Украины
  • Институт сорбции и проблем эндоэкологии НАН Украины
  • Институт теоретической физики им. Н. Н. Боголюбова НАН Украины
  • Институт технической механики НАН Украины
  • Институт транспортных систем и технологий НАН Украины
  • Институт украинского языка НАН Украины
  • Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С.Грушевского НАН Украины
  • Институт физики НАН Украины
  • Институт физики полупроводников им. В.Е. Лашкарева НАН Украины
  • Институт физиологии растений и генетики НАН Украины
  • Институт физической химии им. Л.В. Писаржевского НАН Украины
  • Институт философии НАН Украины
  • Институт химии высокомолекулярных соединений НАН Украины
  • Институт чёрной металлургии НАН Украины
  • Институт энциклопедических исследований НАН Украины
  • Институт языкознания им. А. А. Потебни НАН Украины
  • Морской гидрофизический институт НАН Украины
  • Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского
  • Львовский центр Института космических исследований
  • Физико-химический институт им. А.В. Богатского НАН Украины
  • Украинский языково-информационный фонд
  • Украинский научно-исследовательский и проектно-конструкторский институт горной геологии, геомеханики и маркшейдерского дела

История Академии

Днём основания Академии считается 27 ноября 1918 г, когда состоялось учредительное собрание. Первым президентом Академии был избран В. И. Вернадский, выдающийся ученый-геолог и геохимик, секретарем — А. Е. Крымский. В числе первых академиков НАНУ были такие учёные как: историки Д. И. Багалей и О. И. Левицкий, экономист М. И. Туган-Барановский, востоковеды А. Е. Крымский и Н. И. Петров, биолог Н. Ф. Кащенко, механик С. Тимошенко и другие. С момента образования академии научная деятельность успешно велась в отделах прикладной математики (под руководством Г. В. Пфейффера), математической физики (под руководством Н. М. Крылова), экспериментальной зоологии (И. И. Шмальгаузен).

С установлением Советской власти, в 1921 г в состав академии вошли «Украинское Научное Товарищество» и Киевская Археографическая Комиссия, работавшие до этого самостоятельно, в 1922 г — типография Киево-Печерской лавры. Украинская академия наук была одной из старейшей республиканских академий во времена СССР. Первоначально она состояла из трех научных отделов: историко-филологического, физико-математического и социальных наук, в которые входили 3 института, 15 комиссий и национальная библиотека.

Из наиболее значимых достижений академии в 30-е годы и во время Великой Отечественной войны: искусственная ядерная реакция превращения ядер лития в ядра гелия, ускоритель заряженных частиц, создание трехкоординатного радиолокатора дециметрового диапазона; в оборонной промышленности была внедрена высокоэффективная технология автоматической сварки под флюсом корпусов танков, артиллерийских систем и авиабомб; учеными-биологами и медиками были созданы новые лекарственные препараты и методы лечения раненых.[3]

В 1950 г. в институте электротехники АН УССР в лаборатории профессора С. А. Лебедева была разработана первая в континентальной Европе универсальная электронная счётная машина. В 1960 г. с помощью разработанной в этой же лаборатории ЭВМ «Киев» в институте ядерных исследований в Дубне впервые в мире проводились эксперименты по дистанционному управлению технологическими процессами.

В разное время в Академии работали многие выдающиеся ученые:
математики Д.  А. Граве, Н. М. Крылов, Н. Н. Боголюбов, Ю. А. Митропольский,
механики А. Н. Дынник, М. А. Лаврентьев, Г. С. Писаренко,
физики К. Д. Синельников, Л. В. Шубников, В. Е. Лашкарев, А. И. Ахиезер, А. С. Давыдов, А. Ф. Прихотько,
астрономы А. Я. Орлов, Е. П. Федоров, А. Я. Усиков, С. Я. Брауде,
геолог П. А. Тутковский, материаловеды И. Н. Францевич, В. И. Трофимов,
химики Л. В. Писаржевский, А. И. Бродский, А. В. Думанский,
биологи и медики Д. К. Заболотный, А. А. Богомолец, В. П. Филатов, Н. Г. Холодный, И. И. Шмальгаузен, Н. М. Амосов,
ботаники В. И. Липский и А. В. Фомин,
экономисты М. В. Птуха и К. Г. Воблый,
историки М. С. Грушевский и Д. И. Яворницкий,
правовед В. М. Корецкий,
философ В. И. Шинкарук,
языковеды Л. А. Булаховский, И. К. Белодед, В. М. Русановский,
литературоведы С. А. Ефремов и А. И. Белецкий.

Мировую известность получили украинские школы электросварки Е. О. Патона и кибернетики В. М. Глушкова. Многие учёные, работавшие в украинской академии избирались также академиками Всесоюзной академии наук.

Ботанический сад НАНУ

Основная статья: Национальный ботанический сад им. Н. Н. Гришко НАН Украины

Ещё осенью 1918 г в академии велось обсуждение вопроса о создании в Киеве ботанического сада. Ботаником В. И. Липским (президент ВУАН в 1922—1928 годах) были разработаны научное обоснование, структура, направления деятельности, детальный план строительства. Но лишь в 1935 г. вопрос о создании ботанического сада, вновь поднятый директором Института ботаники Академии наук УССР академиком А. В. Фоминым, был решён и началась его закладка. Киевский городской совет выделил под сад участок земли площадью в 117 га на исторической местности Зверинец. В 1964 г. коллекции и экспозиции ботанического сада были открыты для свободного посещения. В 1967 году ботанический сад получил официальный статус научно-исследовательского института.

В настоящее время в его составе 8 научных отделов, лаборатория биоиндикации и хемосистематики и научная библиотека, исследуются проблемы акклиматизации растений, сохранения генофонда редких и эндемичных видов, селекции растений, рациональных биотехнологий, фитодизайна, аллелопатии и других направлений теоретической и прикладной ботаники. Уникальный коллекционный фонд Национального ботанического сада насчитывает около 11 180 таксонов, относящихся к 220 семействам и 1 347 родам. По разнообразию коллекций живых растений, масштабам территории, уровню научных исследований занимает одно из ведущих мест среди крупнейших ботанических садов Европы.

Ботанический сад входит в природно-заповедный фонд Украины и является объектом комплексной охраны, относится к землям природного и историко-культурного назначения, которые охраняются как национальное достояние государства. Одна из главных задач ботанического сада — проведение исследований в области охраны природы, создание базы для сохранения генофонда растений и всего биологического разнообразия, а также просветительская деятельность по вопросам экологии и использования растений.

Помимо этого в структуре НАНУ также действуют ботанические сады в Донецке и Кривом Роге (остальные ботанические сады Украины подчинены Национальной академии аграрных наук или вузам).

Международные научные связи

Согласно официальной информации, в настоящее время НАН Украины сотрудничает со многочисленными национальными академиями, научными центрами и международными научными организациями, включая Немецкое научно-исследовательское общество (DFG), французский Национальный центр научных исследований (CRNS), национальное бюро исследований Италии (CMR), национальный совет по исследованиям Турции (TÜBITAK), Объединённый институт ядерных исследований, Европейский центр ядерных исследований ЦЕРН, а также ЮНЕСКО, МАГАТЭ, ВОЗ. В 1993 году по инициативе НАН Украины была создана Международная ассоциация академий наук, куда входят академии наук Азербайджана, Белоруссии, Вьетнама, Казахстана, Киргизии, Молдавии, России, Таджикистана, Туркменистана, Узбекистана и собственно Украины.[4]

В то же время, авторитетный международный научный журнал Nature указывает, что попытки создания более тесных связей между Академией и западноевропейскими учреждениями через присоединение к высокоскоростной сети передачи данных GEANT столкнулись с сопротивлением со стороны членов Академии, которые вымогали взятки. По мнению издания, руководство Академии боится конкуренции и потери влияния, поэтому блокирует участие Украины в исследовательских программах, финансируемых Евросоюзом, что происходит из-за нежелания сотрудничать с руководящими органами ЕС, а также умышленного сокрытия информации. Журнал считает, что руководство Академии препятствует интеграции Украины в Рамочную программу научных исследований ЕС (что сделало бы возможным более тесное сотрудничество украинских научных работников с зарубежными коллегами) из опасения перед «зарубежными веяниями», такими как, в частности, независимое рецензирование научных проектов и результатов исследований. [1]

Критика

Журнал Nature в нескольких своих материалах критически отозвался о современном состоянии НАН Украины, охарактеризовав её как «грандиозную машину воинственного старческого маразма (a leviathan of militant senility)». С точки зрения журнала, НАН Украины тормозит развитие науки на Украине, блокирует интеграцию украинской науки в общемировую, она авторитарна, коррумпирована и не заинтересована в независимой научной экспертизе своей деятельности. Конечно, отмечает журнал, учитывая весьма почтенный возраст высшего руководства Академии, время само рано или поздно решит эту проблему, однако это не произойдёт достаточно быстро для тех молодых украинцев, которые ищут возможность для продуктивной научной карьеры. Деятельность же НАН Украины в настоящее время журнал оценивает как архаичную и непродуктивную. По оценкам журнала, научный вклад всех учреждений НАН Украины соответствует примерно трети научного вклада одного Манчестерского университета. Несмотря на всё вышеперечисленное, Академия блокирует любые попытки реформирования. Это приводит к тому, что при финансировании тех или иных научных проектов их научная ценность во внимание не принимается.

В журнале упоминается случай, когда на запрос о приоритетах в деятельности Академии был получен лишь перечень имён и должностей всех нынешних академиков и письмо, в котором говорилось, что академики сами по себе являются приоритетами Академии. Деятельность Академии приводит к тому, что способные научные работники вынуждены уезжать за границу и не имеют возможности вернуться на Украину — таким образом, Академия является одной из главных причин так называемой «утечки мозгов» с Украины.[1]

Примечания

  1. 1 2 3 Nature 9.03.2006 (том 440) перевод сайта «Майдан»
  2. 1 2 http://news.finance.ua/ru/~/2/0/all/2012/12/07/292653
  3. Сайт академии  (укр.)
  4. Международная ассоциация академий наук

Литература

  • Торбаков И.  Приподнимая завесу мифологизированной истории // Русская мысль. — Париж, 1998. — № 4249.
  • Кучмаренко В. А. Деятельность учреждений Академии наук Украины в помощь фронту в период эвакуации: июль 1941-май 1944 гг. (по материалам архивов Украины). К., 2005. — Вып. 3.

См. также

  • Национальная академия аграрных наук Украины
  • День науки в Украине
  • Список академиков НАН Украины

Заявления НАН об Украине

Создана группа для помощи в восстановлении украинской науки
25 октября 2022 г. шаги по поддержке украинских ученых и исследовательского сообщества с целью восстановления успешной глобальной системы науки и инноваций в Украине. Национальная академия наук США (НАН) и Польская академия наук будут выступать в качестве секретариатов координационной группы. Подробнее »

Будущее украинской науки
13 июня 2022
сообщество принять меры для поддержки украинских исследователей и помочь проложить путь к будущему нации в науке. Подробнее »

Действия по восстановлению украинской науки, исследований и инноваций
13 июня 2022 г.
Руководители национальных академий наук США, Украины, Польши, Дании, Германии, Великобритании и ALLEA разработали план действий международного научного сообщества по построению сильной науки, инноваций , исследования и система обучения в Украине. Подробнее »

Международные академии наук встречаются в Польше, чтобы узнать, как поддержать украинскую науку и исследователей
3 июня 2022 г.
Национальная академия наук США и Польская академия наук собрали наук Украины и нескольких других национальных академий на встречу в Варшаве, чтобы определить конкретные действия, которые международное научное сообщество может предпринять для поддержки украинских исследователей и научных возможностей. Подробнее »

Растет поддержка усилий НАН по оказанию помощи украинским исследователям
21 апреля 2022 г. вынуждены бежать из Украины из-за вторжения России. Подробнее »

Фонд премии «Прорыв» сотрудничает с Национальной академией наук США для поддержки ученых, вынужденных бежать из Украины
29 марта 2022 г.
Пожертвовав 1 миллион долларов, Фонд «Премия прорыва» присоединяется к растущему числу людей и организаций, которые поддерживают усилия НАН, направленные на то, чтобы помочь перемещенным украинским исследователям переехать, продолжить свою работу и оставаться на связи с международным научным сообществом. . Читать дальше »

НАН начинает работу по поддержке украинских исследователей, переселяющихся в Польшу
15 марта 2022 г.
Многие ученые и исследователи входят в число миллионов украинцев, бежавших из своей страны после российского вторжения. Национальная академия наук США запустила новую инициативу, чтобы помочь этим исследователям и их семьям переселиться в Польшу. Подробнее »

«Ученые на линии огня»
4 марта 2022 г.
мировое научное сообщество может взять на себя поддержку своих украинских коллег. Подробнее »

«Мы поддерживаем наших коллег в Украине», говорят президенты национальных академий США
3 марта 2022
Президенты национальных академий США выступили с заявлением, осуждающим «ужасающее и неспровоцированное» российское вторжение Украина. «Мы солидарны с учеными, инженерами, медиками и другими коллегами в научном сообществе Украины, которые, как и все украинцы, делают все возможное, чтобы выжить и противостоять». Читать дальше »

Заявление академий G-7 о нападении России на Украину
2 марта 2022 г.
НАН присоединилась к академиям других стран G-7 в заявлении, осуждающем неспровоцированное нападение России на Украину и выражающем сочувствие для народа Украины и солидарности с научным сообществом страны. Подробнее »

Программа снижения биологической угрозы — Посольство США в Украине

Программа Министерства обороны США по снижению биологической угрозы сотрудничает со странами-партнерами для противодействия угрозе вспышек (преднамеренных, случайных или естественных) самые опасные инфекционные заболевания в мире. Программа выполняет свою миссию по снижению биологических угроз за счет развития культуры управления биологическими рисками; международные исследовательские партнерства; и партнерский потенциал для усиления мер биозащиты, биобезопасности и бионадзора. Приоритетами Программы снижения биологической угрозы в Украине являются консолидация и защита патогенов и токсинов, вызывающих озабоченность в плане безопасности, и дальнейшее обеспечение того, чтобы Украина могла выявлять вспышки, вызванные опасными патогенами, и сообщать о них до того, как они создадут угрозу безопасности или стабильности.

В настоящее время исполнителями Программы снижения биологической угрозы в Украине являются Министерство здравоохранения, Государственная служба Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты прав потребителей, Национальная академия аграрных наук и Министерство обороны.

Министерство обороны (МО) Помощь в реагировании на COVID-19

Санитарно-эпидемиологическое управление (СЭУ) Медицинского управления Министерства обороны Украины получило четыре мобильные лаборатории от DTRA с целью усиления системы эпидемиологического надзора в Вооруженных Силах Украины. Министерство обороны Украины получило официальное распоряжение Кабинета Министров Украины о размещении мобильных лабораторий в Киевской, Львовской и Восточной Украине для помощи с COVID-19.отклик.

11 апреля 2020 года Президент Зеленский посетил подразделение СЭД в г. Покровское Донецкой области, где ознакомился с возможностями мобильных лабораторий по оказанию помощи военным и гражданскому населению во время эпидемии COVID-19. (Новостная статья)

Строительство лабораторий

БТРП модернизировал многие лаборатории Министерства здравоохранения и Государственной службы безопасности пищевых продуктов и защиты прав потребителей Украины, достигнув уровня биобезопасности 2. В 2019 годуДля последнего БТРП построил две лаборатории: одну в Киеве и одну в Одессе.

Программа наставничества по написанию научных статей (www.SWMProgramUA.com)

Программа наставничества по написанию научных статей (SWMP) была запущена в начале 2016 года. Общее внимание SWMP – продвижение инициатив One Health и снижение риска заболеваний в Украине. посредством эффективного распространения научных результатов в лабораториях, поддерживаемых BTRP. Программа направлена ​​на улучшение навыков научного письма участников, чтобы предоставить им возможность публиковаться и получать гранты для проектов.

Кроме того, ежегодно проводится Украинский региональный исследовательский симпозиум One Health, в котором принимают участие участники SWMP и многие другие. В 2019 году на Симпозиуме было 553 участника и 446 докладов.

Активные исследовательские проекты

BTRP поддерживает многие совместные исследовательские проекты, над которыми работают украинские и американские ученые. Вот несколько недавних примеров:

  • «Оценка риска отдельных ЭРП птиц, потенциально переносимых перелетными птицами над Украиной»
  • «Распространенность вируса конго-крымской геморрагической лихорадки и хантавирусов в Украине и потенциальная потребность в дифференциальной диагностике больных с подозрением на лептоспироз»
  • «Распространение вируса африканской чумы свиней (АЧС) среди домашних свиней и диких кабанов в Украине – наращивание потенциала для понимания путей передачи вируса АЧС посредством характеристики изолятов вируса с помощью секвенирования генома и филогенетического анализа»
  • «Бионадзор за АЧС и оценка регионального риска по АЧС: исследование от поля до планшета»

Конференции

BTRP приглашает украинских ученых принять участие в научных конференциях по всему миру, где у них есть возможность представить свои работы и интегрироваться в международное научное сообщество.

Бионадзор  Сеть Шелкового пути (БНШП)

цель – укрепить глобальную безопасность в области здравоохранения и создать хорошо функционирующие сети эпиднадзора за заболеваниями в восточноевропейском регионе, в который входят Азербайджан, Грузия, Казахстан и Украина.